Ліцей часто відвідують видатні і відомі люди України, спортсмени, тренери, випускники ліцею. У Книзі Почесних гостей вони залишають пам’ятні записи, ось деякі з них:
Сергій Бубка – видатний український легкоатлет, шестиразовий чемпіон світу, який підкорив вперше в світі висоту шість метрів у стрибках з жердиною. Є президентом НОК (Національного олімпійського комітету) України.
Сергій Назарович особа легендарна, що викликає величезну зацікавленість у юних спортсменів. Тому ліцеїстам хотілося дізнатися про можливі секрети майстерності великого спортсмена, почути історію його спортивної кар’єри.
Катерина розповідає: “На першому місці в житті у мене, як і в кожної людини, моя родина. У мене є батько, сестра і три брати. Коли є можливість, їду до батька в рідний Острів, що на Київщині. Але побачити їх вдається не так часто, як того хочеться. Майже весь час забирають збори і змагання. А от ким буду по завершенні спортивної кар’єри, сказати важко. Тренерська робота, якщо відверто, мене не надто приваблює. Час покаже. Можливо, буду викладати у вузі…”
З літопису відділення 2010 рік: Гальченко Аліна виконала норматив МСУ, член збірної команди України (основний склад), чотириразова чемпіонка України серед дівчат зі с\х на 5км, чемпіонка України серед молоді (с\х 5км), рекордсменка України серед дівчат на дистанції 5км с\х, посіла 6 місце на І юнацьких Олімпійських Іграх у Сінгапурі на дистанції 5км с\х, срібна призерка Європейського легкоатлетичного фестивалю (с\х 5км);
Велогонщик Володимир Дюдя є «ходячим» підтвердженням того, що по-справжньому талановита людина талановита в усьому. Прийшовши у велоспорт уже 14-літнім, хлопчина через якісь два роки виконав норматив майстра спорту міжнародного класу. Нині один із найсильніших трековиків світу цікавиться як науковими розробками вітчизняних фахівців, так і переймає практичні навички за кордоном. Володимир пише вірші і соромиться, наче школяр, коли спілкується з людьми, до яких відчуває велику повагу.
Про поезію Любові Григорівни, поет Дмитро Білоус сказав, що це «…скарбниця людської мудрості, ліки для душі». З перших хвилин зустрічі, Любов Григорівна полонила слухацьку аудиторію.
Назар розповідає: “Мій найважчий суперник – це я. Я борюся сам з собою, якщо вдається перебороти себе і технічно, і фізично, тоді перемагаю на змаганнях. Будь-яка дрібниця, стрес, поганий сон тощо у спорті високих досягнень впливає на результат. Постійно тримаю себе в тонусі. Якщо мені потрібен фітнес чи йога, я йду на ці заняття. Слідкую за вагою, не просто рахую калорії, а визначаю оптимальну пропорцію білків, жирів, вуглеводів. Якщо потрібно спати, примушую себе заснути. Якщо треба встати чи лягти в певний час, я все це виконую. У спорті немає дрібниць…”
Враження від зустрічі з Павлом Романовичем назавжди закарбувалося у нашій пам’яті. Адже не кожного дня випадає така унікальна можливість доторкнутися до часточки живої історії, уособленням якої є славетний космонавт. У ньому притягувало до себе його абсолютна безпосередність у спілкуванні, чудове почуття гумору, оптимізм. Він був позбавлений будь-якої пафосності та зоряності, хоча до зірок був набагато ближче, ніж ми.
Сам Ігор Лященко ніколи не мріяв стати видатним спринтером чи стрибуном. Спортивну ходьбу полюбив практично з першого тренування, вважаючи цей вид одним із найскладніших в технічному освоєнні.
Мабуть, спортивна ходьба найбільш повно відповідає моєму характерові, – продовжує нашу розмову рекордсмен України серед юнаків зі спортивної ходьби на 10 тисяч метрів. – В житті я спокійний і розважений, люблю багато працювати, довго копирсатися в одній темі. Монотонна робота мені ніколи не набридає. Хоча, я не вважаю наші тренування монотонними. Вони доволі різнобічні й цікаві.
