Писанка – один з елементів обрядової традиції Великодня. З нагоди цього великого свята ліцеїсти І курсу організували творчу майстерню «Гарна писанка у мене».

Ліцеїсти змінили ручки на пензлі та писачки і  чаклували над створенням традиційних писанок, приєднавшись до  сакрального дійства.

Писанкарство цікаве не лише тим, що має довгу та цікаву історію, до всього – це ще дуже захоплюючий багатоетапний процес: спочатку  обрали малюнок, який  хотіли зобразити; потім нанесли візерунок олівцем; після цього навели певні елементи гарячим воском за допомогою писачка. Коли  опустили яйце у фарбник і продовжили роботу, ці елементи залишаться білого кольору. І так з кожним наступним шаром.

Цей процес  цікавий і дорослим, і дітям, а готова писанка стала чудовим подарунком близькій людині та  найкрасивішою прикрасою святкового столу.

Підсумком творчої майстерні було створення  власного пасхального кошика та найщиріші вітання з нагоди найбільшого християнського свята Воскресіння Христового.

• Нехай Ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Хай малинові дзвони Великодня принесуть у Вашу оселю радість, віру, надію і любов.
  Христос Воскрес!

Ліцеїсти 22 групи організували віртуальну екскурсію «ТОП-6», яку провела Караван Кароліна. Мандруємо разом!

– Українці завжди з повагою ставилися до великодніх яєць. Люблять і шанують цей пасхальний символ і по цілому світу. У деяких країнах та містах України писанкам навіть встановили пам’ятники. 

1. Пам’ятник писанці у містечку Вижниця Чернівецької області. Разом з постаментом має три метри висоти. Розписували писанку у гуцульському стилі студенти коледжу прикладного мистецтва.
2. Величезна різнобарвна писанка стоїть і в центрі села Братківці на Львівщині. Висота пам’ятника – 6,5 метрів, в діаметрі яйце сягає 4 метрів. Усередині писанки розмістили Богородицю. 
3. Оригінальний пам`ятний знак українській писанці також радує жителів села Доброгостів, що у Львівській області.
4. Цікавий пам’ятник писанці розмістили і на острові Хортиця в Запоріжжі. Його встановили на місці святилища, яке датують 3-2 тисячоліттям до н.е. Орнамент цього яйця непостійний. Час від часу художники змінюють розпис, що ще більше приваблює до великоднього символу туристів. 
5. Гігантське яйце знаходиться і в місті Коломия Івано-Франківської області. Це музей писанок у вигляді великоднього яйця. Ця споруда вважається найбільшою писанкою у світі, яка має висоту 13 метрів. Музей володіє колекцією понад 12 тисяч писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії.
6. Немалий пам`ятник великодньому яйцю поставили і в Румунії, у місті Сучава. Його висота сягає понад 7 метрів, діаметр – 4,6 метрів. Цікаво, що тут місцеві жителі вважають свій пам’ятник найвищим у світі пасхальним яйцем.

Ліцейсти 12 групи зустрілись у Світлиці у Чистий четвер та поділились легендами про цей день.

– Чистий четвер  — це день весняного очищення. Ще вдосвіта, до східсонця селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір’ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. В саду і на городі господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур’янів  підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти».

– Існує повір’я, що в Чистий четвер, до східсонця ворона носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року.

– У Чистий четвер господині, поруч з іншою роботою, готували сіль для великоднього столу. Вони брали грудку соли, загортали її в ганчірку і клали у піч. Коли ганчірка вже обгорить, сіль збирали і зберігали до Великодня. Вранці на Великдень, як прийдуть з церкви і сядуть за стіл розговлятися, господар клав цю сіль на хлібину і все це ставив на покутті під образами. Цю сіль зберігали і давали худобі при недугах.

– В вечорі в церкві відправляються «Страсті». Колись у наших селах, та і по містах, люди намагалися зберігати урочистий спокій і додержувати тиші: ні сміху, ні співів, ба навіть голосних розмов на вулицях в час, коли в церкві читалися Євангелії, чути не було.

– Люди, повертаючися з церкви, намагалися донести додому «страсну» свічку так, щоб вона не погасла. Для цього робили спеціальні ліхтарі з кольорового паперу або фарбованого скла. Червоні, сині, зелені ліхтарі у формі зірки, місяця або церкви були колись гарною оздобою цього вечора.

– Полум’ям страсної свічки випалювали (вірніше — викопчували сажею) хрест у хаті на сволоці — «щоб лиха нечисть хату минала».  Так на Харківщині, в слободі Критській було повір’я, що страсний хрест — «корисний на випадок пожежі», а тому його не стирали аж до наступного Чистого четверга.

Сучасний урок – це творчість. Цікавим стала робота АРТ- студії з поєднання двох видів мистецтва – графіки і писанкарства.

Писанка — це майстерно розписані пасхальні яйця. Українські писанки – справжні твори народної творчості. Для малюнка писанки використовують елементи рослинного і тваринного світу, геометричні фігури.  Кожна лінія на писанці — дуга. Дуги утворюють круги і овали і, перехрещувались, ділять поверхню яйця на поля, ім’я яким — хрестильна сорочка писанки. 

Гра́фіка  — вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного та  використання кольору.

Напевно, кожна людина хоч раз у своєму житті намагалась зробити писанку власноруч. Хтось просто опускав яйця у фарбу, чи наклеював наліпки, а комусь вистачало наснаги та терпіння виготовити справжній шедевр – розмалювати писачком писанку. Але коли є комп’ютер – це можна зробити легко, поєднавши творчість і знання з графіки та прикладного мистецтва.