11 грудня у Білоцерківській бібліотеці-філіалі №8 відбувся Конкурс читців лірики та гумору Миколи Сома «Велетень сміху».

Микола Данилович Сом (5 січня 1935, с. Требухів Броварського району Київської області) — український поет, письменник. Лауреат літературної премії ім. Володимира Сосюри й Остапа Вишні. Член Спілки письменників України (з 1958).

Працював у газетах «Нафтовик Борислава», “Вечірній Київ”, “Друг читача”, “Слово просвіти”, вжурналі “Ранок”, у видавництві “Музична Україна”, в кабінеті молодого автора Спілки письменників України. Був завідувачем відділу поезії журналу «Зміна», завідувачем літературної частини Укрконцерту.

Учителював у рідному селі та в київських школах. Працював завідувачем сектору пропаганди книжки в Київській публічній бібліотеці імені Лесі Українки. Дружив із Василем Симоненком.

Микола Сом – автор багатьох поетичних книжок: “Йду на побачення”, “Хроніка воєнного дитинства”,“Присвяти і послання”, “Сто епітафій”, книжок прози “З матір’ю на самоті” та “Як я Сталіна хоронив”, а також відомих ліричних пісень. Пісні, написані навірші поета, звучали в кінофільмах “Коли починається юність”, “Хлопчики”, “Артист із Коханівки”, “Чорноморочка”, “Місяць травень”, “Їхали ми, їхали” та інших”. А його мелодійною колисковою «Рученьки, ніженьки…» майже два десятки років поспіль завершувалася популярна телепередача «На добраніч, діти».

Конкурс читців лірики та гумору Миколи Сома проводився з метою розвитку дитячої, юнацької виконавчої майстерності та популяризації українського художнього слова.

Захід був надзвичайно цікавим. Когорта юних конкурсантів (28 учасників), що прийшли вшанувати пам’ять про видатного українського письменника та продемонструвати свою виконавчу майстерність, із захопленням послухали вступну розповідь завідуючої бібліотекою Хмільової Світлани Петрівни про життя та творчість Миколи Сома, яку  доповнили та яскраво увиразнили емоційно – щемливі спогади про митця завідуючої Білоцерківською бібліотекою-філіалом № 10 Нагорної Ганни Григорівни, яка особисто знала Миколу Даниловича, була його землячкою, подругою, названою сестрою. Розповідь Ганни Григорівни подарувала усім присутнім поціновувачам поетичного слова гарний настрій та наснагу до майстерного виконання поезій митця.

Конкурсанти декламувалирізні твори Миколи Сома: ліричні поезії,  байки, гуморески, усмішки . Усі ці твори незалишили байдужими присутніх, бо зачаровували мелодійністю, щирістю, тонкимгумором і, звичайно ж, майстерністю виконання конкурсантами. Кожен читець щоразу підтверджував істинність слів: «Поезія – це завжди неповторність, якийсьбезсмертний дотик до душі».

Учасниками конкурсу читців були і наші ліцеїстки – Демченко Ліля (11 група), Попок Неля та Пижова Валерія (12 група).  Вперше беручи участьу такому масовому та вагомому заході, дівчата не розгубилися, виступили достойно, за що отримали гучні оплески присутніх глядачів та членів журі, а також пакуночки із заохочувальними призами.  

Для ліцеїсток Конкурс мав надзвичайно важливе значення. Це пізнавально – поетичне дійство не лише сприяло формуванню загальнокультурної компетентності, а й стало для наших дівчат своєрідним майстер – класом читців-декламаторів, джерелом натхнення, адже кожна з них зрозуміла, що це ПОЧАТОК, СТАРТ. Ділячись враженнями про конкурс із вчителем української мови та літератури Черненко Оленою Володимирівною, яка організувала участь ліцеїсток у заході, кожна з них переконливо  ствердила, що хоче розвивати свою майстерність виконання, сценічну культуру читця, аби брати участь у подібних конкурсах та досягати високих результатів.

До ліцею дівчата поверталися задоволені та натхненні. Захід став святом душі та позитивного настрою. Доречні і призи – шоколад та збірки поетичних творів –усе для гарного завершення емоційно насиченого дня!

Вчитель української мови та літератури  Черненко Олена Володимирівна.