У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, в Державній програмі “Вчитель”  наголошується на необхідності формування особистості вчителя відповідно до потреб сучасної практики, динамічних змін, що відбуваються в країні і світі, і, зокрема, у середній школі. Дослідження соціально-професійної мобільності вчителя в умовах сучасного закладу середньої освіти зумовлене актуальністю цієї проблеми  і є невідкладним завданням сучасної педагогіки та психології.

Тому 28 квітня у ліцеї було проведено педагогічний семінар на тему «Професійна мобільність учителя в мінливому освітньому середовищі». Метою заходу, який презентувала вчитель української мови й літератури Черненко Олена Володимирівна, було: розкрити умови формування соціально-професійної мобільності вчителя; розглянути професійну обумовленість вимог до сучасного вчителя,  критерії його психологічних аспектів та компетентності; проаналізувати головні тенденції діяльності сучасного мобільного педагога.

Що ж таке професійна мобільність педагога?

У психологічному словнику поняття «професійна мобільність»  визначається як «здатність і готовність особистості досить швидко і успішно оволодівати новою технікою і технологією, набувати відсутні знання і вміння, щоб забезпечити ефективність нової професійної діяльності».

Мобільність – це інтегративна якість особистості, що характеризує її здатність швидко змінювати свій статус або становище в соціальній, культурній або професійному середовищі. Вона включає в себе різні види. Але найбільш актуальними для становлення професіоналізму вчителя є культурна, професійна, педагогічна  мобільності.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій вимагає від вчителя умінь мобільного реагування у своїй професійній діяльності на постійно мінливі потреби суспільства. Нові технології, безперервні інноваційні процеси, перехід до компетентнісного підходу в освіті, необхідність формування мобільного громадянина – все це вимагає від учителів готовності працювати в умовах постійних змін.

Нинішньому динамічному суспільству потрібен фахівець, відкритий до всього нового, який здатний швидко адаптуватися в складних умовах професійної і соціальної дійсності, самостійно і відповідально приймати рішення, орієнтовані на успіх і постійне самовдосконалення – один з невід’ємних показників професійної і соціальної зрілості педагога.

Сьогоднішня реальність показує, що без наявності добре розвиненої професійної мобільності педагог не має перспективи професійного зростання. Учителю необхідно знати свої сильні і слабкі сторони, постійно формувати в собі внутрішній стрижень особистісного зростання, яке є неодмінною умовою досягнення професіоналізму.  Для того, щоб бути успішним та затребуваним, сучасний педагог повинен мати визначені особистісні якості – бути рухливим, динамічним, готовим до будь-яких змін, уміти швидко адаптуватися до інноваційних змін освітнього середовища, виявляти гнучкість, мобільність та дивергентність мислення.

Та пам’ятаймо, любі педагоги: найголовніша риса у вчителя, як і сто років тому, — це любов до дітей.

   Усе, що робиться з любов’ю,  приречено на успіх. Успіх – це гармонійне пристосування нашого «я» до оточуючих нас обставин, які постійно змінюються

(Наполеон Гілл).