Щороку в Україні 9 листопада відзначають День української писемності та мови на честь Преподобного Нестора Літописця — письменника, першого історика Київської Русі, мислителя, ученого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з Нестора і починається писемна українська мова. Свято було встановлено 9 листопада 1997 року за Указом Президента “Про День української писемності та мови” на підтримку “ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства”.
У Київському обласному ліцеї-інтернаті фізичної культури і спорту 9 листопада стартував Тиждень української писемності та мови. Розпочався він написанням XX Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Ліцеїсти та вчителі з радістю приєдналися до цієї традиційної щорічної загальнонаціональної акції, присвяченої українській мові.
Святково оформлений хол ліцею. Закликає мовознавча афіша : “Вивчай! Знай! Рідну мову люби, поважай!” У кабінеті української мови — книжкове дефіле “Мово моя солов’їна!”, яке вкотре наголосило на величезній ролі книжного вчення. Згадаймо: з урочистим піднесенням Нестор розповідає про початок слов’янської писемності, пов’язаний з іменами Кирила і Мефодія, послідовником яких він був, про піклування Ярослава Мудрого про освіту, заснування ним бібліотеки. “Велика бо користь буває людині од учення книжного…, бо у книжках є велика глибина…”
Учні ІІІ курсу стали учасниками віртуальної подорожі у минуле, переглянувши відео лекторій “Історія української писемності”. Ліцеїсти збагатили свої знання про виникнення української писемності, друк перших українських книг, розвиток освіти в Київській Русі. Дізналися історію заснування свята української писемності та згадали наших співвітчизників — талановитих митців слова, що зробили неоціненний внесок у становлення, розвиток і збереження нашої мови. Ліцеїсти зацікавлено сприймали запропонований матеріал, висловлювали думки, доповнювали своїми знаннями і брали активну участь у вікторині, правильні відповіді на запитання якої підтвердили: питання української державності, мови не залишають байдужою нашу молодь.
Ліцеїстам ІІ курсу було запропоновано взяти участь у мовній вікторині “Найкращий знавець українського слова”. Діти із задоволенням і цікавістю приєднувалися до конкурсів, активізуючи свої знання з мови, літератури, історії. Переможцем стала ліцеїстка 21 групи Котенко Марія, яка набрала найбільшу кількість балів за правильні відповіді.
Для ліцеїстів І курсу було проведено мовознавчий брейн-ринг “Мови велич і краса” та квест “Мова — душа народу”, під час яких звучали вірші про мову, прислів’я та приказки, скоромовки, український гумор. Команди ліцеїстів змагалися між собою, демонструючи свої знання з української мови і літератури та отримуючи нову для себе інформацію про надзвичайно багатий і різнобарвний словниковий склад нашої мови.
Свого часу академік Д.Лихачов писав: “Учитися гарної, спокійної, інтелігентної мови треба довго й уважно — дослуховуючись, запам’ятовуючи, помічаючи й вивчаючи…”Ліцеїсти ІV курсу змогли поглибити й розширити свої знання про мову та мовлення, етимологію слів, їх будову, правопис, взявши участь у Лінгвістичному турнірі. Учні не тільки продемонстрували власні знання та вміння, а й виявилися справжніми шанувальниками мови, знавцями рідного слова. Усе це дало змогу відчути себе частиною великого народу, який володіє найбільшим скарбом — мовою.
Найактивніші учасники заходів отримали високі бали та подяки. Ці різноманітні та цікаві заходи для ліцеїстів підготували, організували і провели вчителі української мови і літератури Виноградова Світлана Анатоліївна та Черненко Олена Володимирівна.
Крім того, протягом тижня всі охочі ліцеїсти ІІІ-ІV курсів під час уроку інформатики з учителем Жихарєвою Тетяною Василівною мали можливість взяти участь у конкурсі до Дня української писемності та мови “Слово до слова”, який був організований на порталі освітнього проєкту “На Урок”. Завдання конкурсу стосувалися не лише тем, з якими учні знайомилися на уроках, а й відкривали нові факти з історії української мови та вчили учасників змагання помічати помилки в усному та писемному мовленні. За результатами конкурсу ряд ліцеїстів отримали нагороди-сертифікати.
Можемо зробити висновок про те, що наша мова — не тільки навчальний предмет, а й засіб пізнання світу, шлях до поглиблення наших знань про нього. І що краще, досконаліше ми володіємо мовою, то більше в нас можливостей розширити свій кругозір, поглибити свої знання. А вдасться нам це, якщо ми знатимемо, розвиватимемо й розумітимемо українське слово.
