«Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення»
Джон Дьюї
Сучасна модель освіти націлена на досягнення основної мети — розвиток особистості учня/ліцеїста через призму формування життєво-необхідних компетентностей. Впровадження гуманістичної парадигми в освіті веде до певної зміни ролі й функцій вчителя, зростання його самостійності на етапі прогнозування, конструювання й організації освітнього процесу, що приводить відповідно до підвищення його компетентності та відповідальності за результати своєї праці. Нові вимоги ставлять за практично значущу мету діяльності вчителя не тільки управління процесом засвоєння учнями знань, а більшою мірою педагогічний супровід формування компетентної особистості ліцеїста.
Сучасне інформаційне суспільство — період високих технологій, що потребує «всебічно розвинену, здатну до критичного мислення цілісну особистість, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя». На цьому акцентується увага у концепції «Нової української школи» та законі «Про освіту».
Здатність критично мислити є досить цінним умінням для людини XXI століття, вимушеної практично безперервно перебувати під інформаційним тиском і численними спробами інформаційного маніпулювання свідомістю громадян, в комунікаційних контактах із іншими людьми тощо. До цього додаються швидкі соціально-економічні зміни і трансформація щоденного буття.
Для кожної людини існує, щонайменше, три причини, чому саме зараз необхідно розвивати критичне мислення?
- Мова. Крім того, ми мислимо стереотипами, говоримо стереотипами.
- Усі ЗМІ контролюються або великими корпораціями, або політиками, які часто маніпулюють нашими поглядами. Зараз над нами прокочуються хвилі інформаційної війни і багато хто просто тоне в них.
- Інтернет усе частіше стає для нас основним джерелом інформації. Тому, якщо ми хочемо бути дійсно самостійними і успішними у своїй діяльності, нам треба стати критичними мислителями.
Відсутність системної роботи з медіа грамотності, нездатність більшості молоді відрізнити факти від думки, виявити недостовірну інформацію, так само як і нездатність знайти потрібну інформацію, – є наслідком недостатньої уваги до цих питань у закладах загальної середньої освіти.
Навчання може стати основою для формування та розвитку критичного мислення учня за умови відбору доцільних предметних методів та поєднання їх із інтерактивними технологіями навчання. Однією з них є технологія розвитку критичного мислення (ТРКМ).
Саме цій проблемі був присвячений плановий семінар педагогів ліцею. Інформаційні матеріали підготував методист навчальної частини Олійник О. Вчителі мали можливість прослідкувати шлях становлення та розвитку світового і регіонального досвіду формування компетентностей критичного мислення. А під час перегляду слайд-фільму обмінялися думками щодо впровадження даної технології в освітній процес.
Учасники семінару переконалися, що критичне мислення сприяє переходу від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення ліцеїстів. І технологія розвитку критичного мислення є інноваційною, інтерактивною, актуальною і доцільною в освітньому процесі та житті кожного з нас.
