76 років тому 6 листопада Київ був визволений від нацистських окупантів.

Це відбулось, як свідчить  історія, у результаті Київської наступальної операції, яка тривала з 3 до 13 листопада 1943 року і була складовою частиною Битви за Дніпро – однієї з наймасштабніших і найкровопролитніших воєнних операцій у світовій історії.

Тисячі втрачених життів, спалені будинки та руїни посеред міста – такою була ціна за стратегічну перемогу. 7 листопада 1943 року Київ зустрічав уже під радянською, а не нацистською окупацією. Попри це, історики одностайні: битва за Київ – один з переломних етапів у Другій світовій війні.

6 листопада 2019 року  в Комунальному закладі Київської обласної ради «Київський обласний ліцей-інтернат  фізичної культури і спорту» відбувся захід «Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів…». У цій літературно-історичній композиції, присвяченій Дню визволення міста Києва, взяли участь  ліцеїсти  21 групи.

Війна страшним ударом розірвала безліч родинних зв’язків. Єдиним засобом спілкування для багатьох стала пошта.  Вчитель історії Смоляр Ірина Василівна і вчитель української мови й літератури Черненко Олена Володимирівна, що організували захід, разом із ліцеїстами вшанували пам’ять захисників Києва, досліджуючи  історію однієї сім’ї в листах. Слухаючи історію цієї родини, емоційні рядки із листів-трикутників, ліцеїсти  під час заходу занурились у той надзвичайно складний і трагічний воєнний час. Учні декламували вірші,  переглянули навчально-документальний фільм «Визволення Києва», вчилися  виготовляти фронтові «трикутники» (так називали листи з війни) та залишили слова вдячності героям-захисникам нашої землі, написавши  свої листи-звернення до них.

Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані нації. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні, коли Україна знову потерпає через нездорові політичні амбіції очільників сусідньої держави… Знову наша держава втрачає найкращих синів та дочок. Подвиг ветеранів Другої світової війни додає сил та наснаги у нинішній боротьбі за свободу, незалежність та суверенність нашої Батьківщини. Народ, який пам’ятає та шанує доблесть своїх пращурів — непереможний.

Ми найсильніша нація, за нами правда, тож ми знову неминуче здобудемо перемогу.

Щиро бажаємо миру і злагоди, міцного здоров’я, довгих років життя, добробуту й благополуччя кожній родині. Вчитель історії Смоляр Ірина Василівна і вчитель української мови й літератури Черненко Олена Володимирівна.