Всі ми хочемо бачити плоди своєї праці. А вчитель може їх чекати дуже довго. Мені, я гадаю, пощастило. Це тому, що своїми учнями я можу пишатися вже зараз. Вони не побоялися ворога та захищають нашу рідну землю.
Сьогодні, напередодні Дня захисника України, хочу розповісти про Назарова Назарія. Він навчався у нашому закладі з 2015 року. Назарій всім запам’ятався як активний та працелюбний учень. Його влучні відповіді завжди пожвавлювали урок. Цікавився наукою він і у позаурочний час. На додаткових заняттях ми разом вирощували кристали. Назар їх постійно доглядав й забігав «провідати» на перервах. Його найбільший кристал є в кабінеті хімії на виставці.
Потім ми почали роботу над проєктом по альтернативним джерелам енергії. Назарій чудово зіграв у відеоролику мешканця села, який розповідає своєму міському куму про те, як можна зігрітися взимку в селі.
Якщо проводились будь-які предметні олімпіади чи міжнародні конкурси, Назарій був їх активним учасником та переможцем. Він також брав участь у заходах з хімії та біології. Зокрема, був одним з ведучих на усному журналі про радіоактивність на кшталт програми «Все буде добре!».
Нещодавно я дізналась з теленовин, що мій чудовий учень захищає нашу землю в лавах ЗСУ. Там він має позивний «Змій» та б’є ворога разом із своїм батьком. Я дуже пишаюся Назарієм та впевнена, що такі хлопці точно повернуться із перемогою!
Слава Україні та її героям!
Тепер тебе там кличуть «Змій»… Для мене ж – кращий учень мій! Доріжок ми пройшли чимало. Вирощували ми разом кристали. Я пам’ятаю карі очі, Допитливі й до знань охочі. Були ще конкурси й олімпіади. Цим перемогам був ти радий! Й тепер потрібна перемога! Я вірю в тебе, як у Бога! Тобою дуже я пишаюсь І вчителькою залишаюсь. До перемоги! Ми – єдині! Героям слава й Україні!
