Голодомор 32-33 років — одна з найстрашніших сторінок історії українського народу. Це історія геноциду проти квітучої нації, що жила на родючій землі. Тоді, у ті роки, весь хліб, який виростили українські селяни, з України було вивезено, і тисячі людей пухли та вмирали з голоду, втрачаючи своїх дітей. Страшнішого, здається, у світі бути просто не може! 

Кожного року, останню суботу листопада по всій Україні відмічають День пам’яті і скорботи, присвячений жертвам Голодомору. В цей день наш обов’язок пом’янути великомучеників нашої історії.

Для ліцеїстів нашого закладу 26 листопада в навчальних групах організовано та проведено тематична година  спілкування «Незабутній біль Українців», «Навічно в пам’яті людській» із використанням відеоматеріалів та транслювалися  фрагменти документальних фільмів. Ліцеїсти хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв сталінського голодомору.

У рамках  Клубу вихідного дня 28 листопада проведено година спілкування «Запали свічку пам’яті в своєму вікні» та 29 листопада – майстер-клас за технікою витинанка «Мереживо пам’яті».

До сердець наших вихованців вдалось донести одну із найтрагічніших сторінок історії України. Ліцеїсти пройнялися тим, що немає нічого страшнішого, ніж приречення на голодну смерть мільйонів ні в чому не винних осіб. У пам’яті Голодомор 1932-33 років назавжди залишиться однією з найстрашніших сторінок минулого.

Мельник Т., вихователь