У цей нелегкий і непростий час на учнів лягає не менша відповідальність, ніж на дорослих, — здобувати знання та навички, потрібні в майбутньому для відбудови країни. За нинішніх умов — це складне завдання. На сьогоднішній день майже 60% школярів і студентів повернулися до навчання. Стільки ж вважають, що навчання потрібне. Однак більше 40% зіштовхнулися з труднощами: найскладніше концентруватися на уроках, певній кількості дітей складно навіть почати навчання, ще якась кількість дітей боїться повертатися до звичайного життя , аби не звикнути до війни. Крім того, якийсь відсоток дітей зупиняє поганий або нестабільний зв’язок, а то й зовсім відсутність його. Як же адаптувати навчальний процес?

5 травня 2022 року у ліцеї відбувся педагогічний семінар на тему “Учитель і учні: ефективна взаємодія в умовах війни”. Метою заходу, який підготувала і провела вчитель української мови і літератури Виноградова Світлана Анатоліївна, було розкрити деякі аспекти взаємодії вчителя з учнями з огляду на виклики сучасної реальності. Війна, тривожні сирени, вибухи, постріли.  Як ефективно навчати  дітей в таких умовах? Опрацювавши поради найкращих фахівців у галузі педагогіки,  психотерапії, військової психології, педагог ознайомила колег з порадами для вчителів, які дають фахівці.

По-перше, не потрібно боятися говорити з дітьми про війну. Стрес, який ми всі пережили, по-різному впливає на нашу психіку. Одні діти заглиблюються в себе, іншим, навпаки, потрібно виговоритися. Вчителеві варто спробувати інтегрувати сьогодення у тему уроку, особливо, якщо це уроки літератури або історії. Можна подискутувати щодо того, як усе зміниться після перемоги.

По-друге, варто на уроці додавати приклади, корисні для перемоги. Якщо діти будуть впевнені, що НАША  ПЕРЕМОГА неминуча, для них відкриється світло в кінці цього довгого жахливого тунелю. А це допоможе їм (та й нам теж) не занепасти духом у складний час, бо віра — те, що допомагає вижити і витримати будь-які випробування. Якісь патріотичні моменти можуть допомогти учням спрямувати їхню енергію та надихнути. Водночас не варто забувати: часто діти повертаються до навчання, щоб відірватися від новин і рухатися далі. Педагог може спробувати балансувати завдання про нові реалії зі звичайними домашніми завданнями.

По-третє, вчитель у цій ситуації має йти назустріч учням. Це означає знизити трохи поріг вимог до дітей. Адже зараз зовсім інші умови. Ми всі травмовані цією війною, але дитяча психіка найвразливіша. То чи на часі травмувати її ще й суворими вимогами?

Ось як можна адаптувати навчальний процес. Послабити вимоги щодо термінів виконання завдань. Нехай діти роблять їх, коли їм зручно, коли вони почуваються в безпеці.  Дозволити учням не відвідувати онлайн уроки, якщо є можливість переглянути відео з поясненням теми та окреслено обсяг завдань для виконання. Не варто змушувати дітей пояснювати обставини, адже не тільки реальна загроза часом заважає зібратися й бути ефективним.  Добре було б додати якісь терапевтичні моменти до комунікації вчителя з учнями. Це допоможе зблизитися з групою, разом пережити ці події, а ще поділитися новими рекомендаціями одне з одним. Вчитель може запропонувати альтернативні можливості для учнів, у яких ускладнений доступ до інтернету.

Як викладачеві впоратися з психологічними труднощами? Часом сумлінного педагога картає думка: як оцінювати учнів, адже всі в різних умовах та психологічному стані. Як варіант, можна оцінювати не за загальним результатом, а за прогресом людини. При цьому врахувати, який рівень мав учень до початку війни та яких змін вдалося досягти зараз. Дітям обов’язково потрібно пояснити, що зараз ми оцінюємо старання, а не кількісні результати.

При вивченні кожної дисципліни в нас є конкретні навчальні цілі. Як мотивувати себе й далі вести учнів до цих цілей? По-перше, треба працювати в такому темпі  та з такими обсягами, які вам під силу (кожен сам це для себе визначає).  По-друге, не забувати, що ми робимо велику справу: займаємося терапією іншого виду та допомагаємо своїм учням. Далі — дбаймо про внутрішні ресурси. Кожен із нас розуміє, що саме його відновлює. Наприклад, якщо є можливість безпечної прогулянки — варто зробити це. Можливість займатися справами, як у минулому, сильно відновлює. Ну і зараз дуже багато в інтернеті корисних ресурсів для відновлення, якщо є потреба  в додатковій психологічній підтримці. Дуже корисно розвивати свій емоційний інтелект. Це навичка, що допомагає обробляти інформацію та правильно (найменш затратно для організму) реагувати на емоційну інформацію.

Шановні вчителі! Нагадуйте дітям про те, що їхня освіта сьогодні —це запорука успішного завтра для України. Після війни на нас чекає чимало роботи в усіх сферах: від містобудування, відновлення логістики та розвитку бізнесу до написання наукових праць з історії, за якими формуватимуть шкільні підручники.