Ми любимо читати

В ході проведення декади «Живи, книго!» Журі з найактивніших помічників бібліотеки вивчає формуляри ліцеїстів-читачів і визначає найактивніших з них. Журі визначає також найкращий формуляр читача, найщедрішого дарувальника книг для бібліотеки.

Костянець Оксана:

 – Я дуже люблю читати. Можу за вечір прочитати кілька книг. Це може бути художня література, словник чи енциклопедія. Я постійно чомусь вчуся, відкриваю для себе новий світ і переконуюся, що всі ці знання мені потрібні в житті.

Нікольнікова Анастасія:

 –  Я читаю много и получаю от чтения большое удовольствие. Кроме того я постоянно убеждаюсь, что чтение развивает интеллект. А чтение художественной литературы обогащает меня духовно, воспитывает во мне самые хорошие чувства. 

Поетичне слово впливає на  найпотаємніші думки і почуття

Панова Анастасія:

Читання віршів для мене є особливо цікавим. У віршах душа людини, сприйняття навколишнього світу з його звуками і барвами. Любов до поезії народжується з дитинства. Мамині колискові, дитячі вірші, а потім і власні вірші:

Плетіть рядки і оживляйте книги,

Нехай вони приносять вам натхнення.

Хай мрії, що в житті ви не здійснили,

В книжках здійсняться нині.

Читайте більше, вдумуйтесь, любіть.

Закохуйтесь в книжки і в снах своїх

Їх оживляйте кожен раз в ночі.

Століттями живи, КНИГО!

З моєю долею сплітайся,

В моїх думках ти оживляйся.

 

ЖИВИ КНИГО!

Із книгою і словом поріднися,

 Хай буде книга – твій насущний хліб.

 То ж зачерпни із неї і напийся

 Снаги, що в серці залишає слід.

Світ, що оточує нас, влаштований дуже цікаво і в той же час дуже складно. Ось чому у вас виникає так багато «чому?» І звичайно ж, щоб відповісти на всі ваші «чому?» і є чудо з чудес – Книга.

Але ми так до неї звикли, що рідко думаємо про неї, як про диво, як про чудовий скарб і, часто буває, що не завжди цінуємо і бережемо її.

Але вдумайтеся, адже книга – це спадок, який передається від покоління до покоління. Книги стали скарбницею людства і їх читання є невід’ємною частиною самоосвіти і духовного самовдосконалення.

І, звичайно ж, книга заслуговує самого дбайливого до себе ставлення. В цьому відношенні для кожного ліцеїста книгою номер один є підручник.

За підсумками перевірки відзначаємо тих, хто по-справжньому піклувався про підручники: готував хороші обкладинки, підклеював, якщо підручник був погано прошитий (це вже дефект фабрики), робив закладки, акуратно носив в рюкзаку. Кращими виявилися підручники в групах 11, 13, 21.

Розповідає Аліна Мацук:

– Хоча я отримувала зовсім нові підручники, але все одно уважно переглядала їх. Через деякий час я помітила, що підручник з Всесвітньої історії починає розклеюватися, а пізніше і з Англійської мови. За підручниками потрібно стежити постійно, а не тільки в кінці навчального року перед здачею. Я хочу, щоб мої чисті, акуратні підручники в наступному навчальному  році потрапили в хороші руки.

Найщедріший дарувальник

Кулакевич Віталій:

–  Я вирішив подарувати бібліотеці книгу, яку будуть читати всі ліцеїсти. Автор книги Сергій Бубка.

Книга розповідає про підготовку і проведення Першої Російської Олімпіади в місті Києві 1913 року. Олімпіада сприяла розвиткові вітчизняного спорту і олімпійського руху. Це дуже цікава книга.

Куценко Владислав:

 – У мене вдома багато книг, які я вже прочитав. Вирішив деякі подарувати ліцейської бібліотеці. Я думаю, що вони знайдуть своїх читачів серед ліцеїстів.

Дійсно, книги оживають, коли їх читають.