Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них – світовідчуття та світосприймання нашого народу. Як і рідна мова, звичаї об’єднують людей в один народ.
Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим ліцеїстам , організовуючи етнозустрічі у Світлиці, щоб не перервався зв’язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам’ять нашого народу.
Одним із величних свят зимового циклу є день великомучениці Катерини, який святкують 7 грудня та в народі ще називають святом дівочої долі. Святу Катерину вважають покровителькою шлюбу, жінок, а особливо – наречених.
В цей день традиційно ліцейською родиною ми зустрічаємось у Світлиці на свято Долі з молодіжними обрядодiйствами та забавами. Екскурсоводи Гордієнко О., Семенченко А., Грачова К., Пижова В., Поштар А., Чубата А. познайомили із передісторією свята.
Символ цього дня, Свята Катерина – знатна дівчина, яка народилася в третьому столітті нашої ери в Александрії. Вона славилася своєю мудрістю і красою. Коли їй виповнилося 17, вона захотіла вийти заміж за чоловіка, який перевершував її як в красі, так і в розумі, знатності та багатстві. Мати Катерини, що таємно сповідувала християнську віру, взяла доньку з собою до мудрого старця, щоб попросити в нього поради. Цей старець розповів Катерині про таїнства віри, духовних багатств і щастя бачити Небесного нареченого, який постане перед нею, якщо вона стане християнкою. Увірувавши, Катерина прийняла хрещення.
Палко увірувавши в християнство, вона почала проповідувати і навертати язичників до віри, за що її невдовзі стратили. Але навіть після її смерті до її мощей приходили у пошуках зцілення, і отримували його.
Веселою забавою для дівчат стало ворожіння та обговорення прикмет на День святої Катерини.
Найцікавішим дійством, на думку дівчат, стала гра їз зрізаною гілочкою вишні, яку ставили у глечик з водою до свята Маланки. Якщо до Маланки вишня розів’ється і зацвіте — добрий знак, то й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без цвіту — кепська ознака.
Також дівчата зварили спільну страву — кашу та частували гостей Світлиці.
Свято організували та провели ліцеїсти 1 курсу та вчитель Корнійчук О.С.