Серед великого розмаїття жіночих свят, що ще з сивої давнини відзначали українські жінки, – День святої великомученицi Катерини. Саме 7 грудня, незаміжні панянки ворожать на власну долю, вагiтнi жiнки моляться про легкi пологи. Ба, й навіть парубки крадькома загадують на майбутнiх жiнок.
7 грудня у ліцеї-інтернаті відбулося театралізоване свято з нагоди Дня пам’яті святої великомучениці Катерини. Вихованці разом з Юрченко В.В. та Литвиненко О.В. спробували відродити давні традиції, влаштувавши традиційні українські вечорниці в ліцейській Світлиці.
Це свято в Україні споконвіку вважалипророчим для долі кожної дівчини. Жінки молилися до святої про злагоду вродині, дівчата – про щасливий шлюб.
Якщо на вечорницях збиралося багатодівчат, їхню долю вирішували чоботи! Саме чобітьми, переставляючи їх по черзі,міряли хату від стола до порога. Чий чобіт вийде за поріг, та перша заміж підев наступному році.
Вгадати дівочу долю допомагали символічні предмети — хусточка, стрічка, перстень. Одна з дівчат усе це розкладала на столі й накривала тарілками так, щоб не бачили інші. Потім кожна по черзі підходила й піднімала одну з тарілок. Якщо під нею виявиться стрічка, буде ще рік дівувати, якщо перстень, то вийде заміж, якщо натрапить на хусточку — буде покриткою. А щоб вгадати достаток майбутнього чоловіка, насипали до миски якоїсь крупи і в неї кидали золоті, срібні та залізні копійки, яку витягнеш — таку долю і обереш.
Загалом, у наш час кожен сам обирає – вірити чи не вірити у ворожбу та гадання. Однак, не відстаючи від древніх українських традицій, дівчата й собі вирішили «випробувати долю на щастя» й поставили у вазу декілька свіжозрізаних вишневих гілочок. І кожна крадькома чекає на те, що вишенька таки розквітне. Адже, окрім того, що вишневий цвіт узимку віщує гарну долю, це ще й неабияке естетичне задоволення. Бо кожна дівчина любить споглядати на квіти і вдихати їх аромат, й кожна вірить у те, що щастя її зовсім поруч.
Яскравості цьому колоритному дійству надали пісні, жарти та веселий настрій.
Литвиненко О.В., Юрченко В.В., вихователі
