Наша українська мова – це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно увійшло тільки у 1999 році. І в Україні це свято також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

У цей святковий день дружня ліцейська родина  Комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту» також вшановувала рідне слово у формі нагородження знавців рідної мови «МовоОскар». Відбулося відзначення ліцеїстів, які плекають мову – дорогоцінний скарб рідного народу, у кількох номінаціях: «Кращі знавці рідної мови», «Майстер-декламатор», «Проба пера», «Проектна робота. Креативна творчість».

Кращі з-поміж кращих виходили барвистою доріжкою і отримували символічного «оскара». Ними стали: Бєляєва С., Павловська О., Черепенчук А., Гордієнко О., Грачова К., Войцещук В., Журавель О., Краєвська Є., Щитова К., Дяченко К., Нікольнікова А., Охоча О., Болобосов В., Добровольська В., Караван К., Демченко Л., Кулик А., Мацкевич Ю.

Ведучі заходу Гордієнко О. та Троцько В. познайомили присутніх із цікавою інформацією про історію та традиції святкування Міжнародного дня рідної мови: «Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в нас».

Вчителі-філологи Корнійчук О.С, Черненко О.В. та Виноградова С.А. завершили свято символічними словами: «Кожному народові дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Тож маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати: «Ми – українці!» Хай усіх нас єднає належність до великої нації. Плекаймо всі разом мову, яка дісталася нам у спадок від наших предків».