Біла Церква – це мальовниче місто з багатовіковою історією. У його центральній частині на березі річки Рось розташувався Білоцерківський краєзнавчий музей, який сьогодні є скарбницею музейного фонду України, потужним науково-методичним центром  та культурним осередок Правобережної Київщини.

13 листопада ліцеїсти групи № 13 у супроводі вчителя української мови та літератури Черненко Олени Володимирівни відвідали краєзнавчий музей міста. Екскурсовод провела змістовні й захоплюючі оглядини залами музею, збагативши знання учнів цікавими відомостями про історію Білої Церкви, природу Південної Київщини, а також про археологічне минуле рідного краю.

Крім того, захоплююче-пізнавальною для ліцеїстів була і тематична виставка музею «Шевченко – наш. Він для усіх століть», що знайомить з художньою творчістю Тараса Григоровича Шевченка та яскраво відображає його життєвий шлях. Окремі розділи виставки присвячено перебуванню Кобзаря на Київщині,  зокрема й у місті Білій Церкві, історія якого тісно пов’язана з ім’ям митця.

 Уперше це місто Тарас Шевченко відвідав 1828 року, супроводжуючи пана Енгельгардта, в якого служив козачком. Найбільше хлопця вразив парк «Олександрія» — він йому здався раєм. Через 18 років Шевченко знову побував у Білій Церкві і згодом свої враження виклав у повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали».Загалом поет у багатьох своїх творах відобразив історичні події України, пов’язані з Білоцерківщиною.

Музей, як спосіб пізнання світу, містить великий потенціал для духовного, морального, громадянсько-патріотичного виховання та  особистісного розвитку підростаючого покоління, є місцем інтелектуального відпочинку. Відвідування музею дає змогу пробудити в дітях відчуття приналежності до свого роду, до рідної землі, прагнення долучатися до культури українського народу, його історії, традицій.

Свою подяку працівникам  Білоцерківського краєзнавчого музею за цікаву і пізнавальну екскурсію ліцеїсти залишили у книзі відгуків та емоційно ділилися враженнями  на уроці української літератури про культурно проведене у музеї дозвілля, споглядаючи та коментуючи світлини, які залишилися на згадку про цей захід.